ВИКЛИКАЄТЕ 103? СКАЖІТЬ ЦІ 5 РЕЧЕЙ
ДЕ ВИ?
Точна адреса або місце події.
Місто/село → вулиця → будинок → під’їзд → поверх → квартира → код домофона.
Якщо адреси немає — чіткий орієнтир і як до вас під’їхати. Не можете швидко зорієнтуватись у просторі або знаходитесь у незнайомому місці? Увімкніть геолокацію на смартфоні і спробуйте переказати диспетчеру те, що бачите на карті навколо.
ЩО СТАЛОСЯ?
Не намагайтеся самостійно встановити діагноз. Краще коротко описати подію:
«Чоловік раптово впав і не реагує».
«Жінка задихається».
«ДТП, двоє постраждалих».
«Сильна кровотеча з ноги».
ЩО З ЛЮДИНОЮ ЗАРАЗ?
Найважливіше для диспетчера — зрозуміти тяжкість стану. Наприклад: людина при свідомості чи ні, дихає чи ні, чи є масивна кровотеча, судоми, раптова слабкість/порушення мовлення тощо.
ХТО ПОСТРАЖДАВ?
Стать та вік. Якщо знаєте — ім’я/прізвище. Якщо це незнайома людина — достатньо орієнтовного віку та статі.
ХТО ВИКЛИКАЄ?
Назвіться та повідомте номер телефону, з якого здійснюєте виклик. Не кладіть слухавку самостійно — відповідайте на запитання диспетчера та виконуйте його інструкції. Диспетчер може надавати рекомендації щодо дій до прибуття бригади. Наприклад, крок за кроком допомогти провести серцево-легеневу реанімацію, якщо ви не впевнені у своїх знаннях. Диспетчер — ваш дистанційний помічник у критичній ситуації.
Не так:
«Приїдьте швидше, людині дуже погано!»
Краще так:
«Місто , вул. _, будинок . Чоловік приблизно 60 років. Раптово впав, не реагує. Дихання перевіряю…»
Диспетчер НЕ «затягує» виклик запитаннями. Ваші відповіді потрібні, щоб оцінити стан пацієнта та визначити необхідну допомогу. Тому говоріть коротко, чітко й залишайтеся на лінії.
#ВсеукраїнськаРадаРеанімації #ДомедичнаДопомога #Диспетчер
