13 вересня – День пам’яті українців – жертв примусового виселення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини (1944–1951 рр.)
Щороку у другу неділю вересня Україна вшановує День пам’яті українців – жертв примусового виселення з етнічних земель у 1944–1951 роках. Цього року ми відзначаємо 81-ші роковини від початку депортацій, які стали трагічною сторінкою в історії українського народу.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 08.11.2018 № 2608-VІІІ, ця дата встановлена як державний день пам’яті з метою вшанування десятків тисяч українських родин, насильно позбавлених рідної домівки.
Історичний контекст
Одним із наслідків Другої світової війни стало встановлення нових кордонів у Європі. 9 вересня 1944 року у Любліні СРСР і Польща підписали угоду про так званий «взаємний обмін населенням». За цією угодою українців примусово переселяли з території Польщі до УРСР, а поляків – із території України до Польщі.
За даними Українського інституту національної пам’яті, у 1944–1951 роках було переселено близько 700 тисяч українців.
Трагедія виселення
Процес примусового виселення набув форми військових операцій проти мирного населення. Людей позбавляли найціннішого – дому, рідної землі, майна та права на повернення. Їх насильно закріплювали за новими місцями проживання, обмежували політичні, соціальні та культурні права.
Це призвело до:
-
руйнування багатовікових традицій і культурних надбань;
-
нищення українських етнографічних груп;
-
втрати цілих осередків історичної спадщини.
Пам’ятаємо і сьогодні
Вшановуючи цей день, ми віддаємо данину пам’яті жертвам депортацій та нагадуємо сучасникам: історія вчить нас цінувати свободу, людську гідність і право на рідний дім.
Для українців, які й нині боронять свою землю від агресії, ця дата звучить особливо боляче. Вона нагадує, що право жити вдома – це не привілей, а основне право кожної людини.
🕯️ Вічна пам’ять жертвам примусового виселення.
Ми пам’ятаємо – щоб подібні трагедії більше ніколи не повторилися.
