25 травня – Міжнародний день зниклих безвісти дітей
Започатковано європейським співтовариством у 2002 році з метою привернути увагу світової громадськості до пошуку зниклих дітей та проблематики насилля над дітьми.
Це нагадування дорослим, що вони несуть відповідальність за безпеку, життя та здоров'я своїх дітей. Символом цього дня є синя незабудка. Назва говорить сама за себе: не забувай, памʼятай мене.
Діти зникають з різних причин: конфлікти, насильство, викрадення, жорстоке поводження та експлуатація, війни та катаклізми. Значну частину дітей все ж знаходять і повертають додому. Однак дехто так і не повертається, ставши жертвами вбивства, работоргівлі або бути викраденими для інших кримінальних цілей.
Проблема зниклих безвісти дітей є особливою актуальною для України з початку збройної агресії на Сході України і поглиблюється на тлі повномасштабного вторгнення. Це спричинило масовість випадків розлучення дітей з батьками, втрату зв'язку між членами сім'ї, зникнення та незаконне вивезення дітей з території України. Через масові обстріли, примусову евакуацію, депортацію, викрадення кількість зниклих безвісти дітей зростає.
За інформацією Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини понад 160 000 українських дітей примусово вивезли до росії або в ОРДЛО, з них понад 2000 дітей-сиріт.
25 травня відзначається Міжнародний день зниклих безвісти дітей
Зникнення дитини – невимовна трагедія та горе для батьків та близьких.
Коли дитина потрапляє у незнайоме місце та позбавлена зв’язку з рідними, виникають серйозні ризики для її життя та здоров’я, небезпека потрапляння у ситуації насильства, торгівлі та експлуатації.
Україна вже одинадцять років потерпає від збройної агресії рф. В умовах війни збільшуються випадки зникнень дітей. Постійні обстріли, примусова евакуація, депортація, хаотичні переміщення, втечі, викрадення – не повний перелік факторів, які є каталізаторами цього явища.
З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну на гарячу лінію Уповноваженого звернулись 1164 особи щодо розшуку 1918 дітей. Переважно це діти з Донецької (зокрема м. Маріуполь), Київської та Харківської областей.
За кожною цифрою стоїть доля дитини та її сім’ї, що крає серце.
Завдання усіх органів державної влади, правоохоронних органів, служб та усіх дорослих – докласти максимум зусиль для пошуку дітей.
Повідомлення про знаходження та повернення кожного маленького українця є найбажанішим для його родини.
Для недопущення випадків зникнення дітей велике значення мають превентивні заходи.
Вкотре звертаємо увагу батьків на підвищені ризики зникнення дитини за кордоном в період воєнного стану. Необхідно не залишати дитину саму або з малознайомими людьми, записати дитині контактні номери екстрених служб, дитина повинна пам’ятати прізвище/ім’я та адресу проживання, щоб поліція швидше знайшла батьків тощо.
Що робити, якщо зникла дитина?
Звернутися на цілодобову гарячу лінію Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини 0800-50-17-20. Заяви про розшук дитини в оперативному порядку розглядаються та передаються рятувальним, медичним та іншим органам і службам відповідно до порушених у зверненні питань.
Також необхідно заявити про зникнення дитини за номером 102 до органів поліції, які розпочнуть процедуру пошуку та повернення дитини.
Від небайдужості кожного з нас залежить доля дитини та найвища цінність – її життя!
